| Профорієнтаційна зустрій з викладачами та студентами ТНПУ ім. В. Гнатюка, факультет педагогіки та психології на тему “Особливості вступної кампанії” |  |
| Проходження тестування по профорієнтації за програмою «Career Direct» 2024-2025 |   |
| Екскурсія на день відкритих дверей у Тернопільському медичному національному університеті імені І.Я. Горбачевського. |
Основні складові свідомого вибору професії
11 основних складових готовності до свідомого вибору професії:
- загальне позитивне ставлення до праці;
знання певного кола професій, їх змісту, вимог, шляхів отримання професії та перспектив професійного росту;
сформованість професійних інтересів;
адекватна самооцінка;
сформованість мотиваційної сфери;
наявність спеціальних здібностей;
практичний досвід;
збалансованість інтересів, здібностей і нахилів, їх відповідність вимогам професії до особистості;
відповідний стан здоров’я;
сформованість моральних якостей, які відповідають вимогам професії;
професійна придатність – сукупність психолого-педагогічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних для досягнення задовільних з точки зору суспільства успіхів у праці при наявності спеціальних знань, умінь і навичок, а також отримання власного задоволення від самого процесу праці.
ВИБИРАЮЧИ ПРОФЕСІЮ, ОБИРАЄШ МАЙБУТНЄ…
Любий друже! Зараз ти навчаєшся в школі, а чи задумувався ти коли-небудь над тим, що ти будеш робити далі? Ким ти хочеш бути? Який шлях ти хочеш обрати?
Ми тобі в цьому допоможемо.
Професійна орієнтація – це системний та комплексний процес, який має враховувати запити учасників освітнього процесу, потреби громади, ринку праці, та базуватися на залученні всіх зацікавлених сторін.
Алгоритм вибору професії
Кожна людина хоча б раз у житті обирала собі професію. Для прийняття правильного рішення при виборі професії необхідно враховувати ряд факторів — власні побажання, психологічні особливості та можливості, не слід забувати й про потреби ринку праці. Для цього існує так звана “формула вибору професії”, яка в загальному вигляді показує первинний алгоритм прийняття оптимального рішення в поєднанні наступних компонентів: “хочу” — “можу” — “треба”. Розкриємо суть цих компонентів.
”Хочу” — намагання особистості, тобто інтереси, нахили, мотиви, плани, професійні наміри. Це те заняття, яке ти робиш з інтересом, з бажанням, за власною ініціативою (як у школі, так і в позаурочний час). Якщо вибрана справа подобається, то ти охоче будеш працювати, підвищувати свою кваліфікацію, користуватися авторитетом і, в результаті, більше зароблятимеш.
”Можу” — можливості особистості, тобто стан здоров’я, наявний досвід (знання, вміння, навички), психофізіологічні якості, здібності до різних видів діяльності. Наприклад, в якихось справах ти більш успішний, довго можеш займатися цією справою, не втомлюючись, а в інших, навпаки, швидко починаєш нервувати, сердитись, у тебе нічого не виходить.
“Треба” — потреби суспільства, тобто твої уявлення про обов’язок, моральні установки, ціннісні орієнтації, знання світу професій і перспективні спеціальності, які користуються попитом на ринку праці, вірогідність працевлаштування за обраною професією. Слід врахувати, що отримання статусу безробітного — невиграшний початок трудової кар’єри. Тому, вибираючи професію, потрібно узгодити свій вибір з потребами суспільства в кадрах, кон’юнктурою ринку праці.
Але кінцевий оптимальний вибір професії можна зробити тільки тоді, коли ти проаналізуєш всі компоненти формули вибору професії, співставиш їх між собою та з вимогами професії до людини, і вони співпадуть між собою хоча б частково.
Тож вибір професії — це складний і відповідальний крок у житті кожного, тому його потрібно робити свідомо й обдумано.
Ким бути: довідник професій.
Якщо ви незнаєте, яку професію вибрати, цей розділ — те, що потрібно. Ви дізнаєтеся, які навички потрібні для різних спеціальностей, скільки платять в Україні в залежності від посади та які переваги і недоліки є у різних професій.
https://www.work.ua/career-guide/
Всі навчальні заклади України
Найповніший каталог про освіту в Україні: університети, коледжі, курси, тренінги, школи, дитячі садки, репетитори, освіта за кордоном.
Всеукраїнський проєкт з профорієнтації та побудови кар’єри«Обери професію своєї мрії».
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 08 квітня2022 року № 321 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і наукиУкраїни від 17 березня 2022 року № 252 «Про організацію та проведення комунікаційної кампанії освітніх реформ в частині профорієнтаційної роботи» триває реалізаціяВсеукраїнського проєкту з профорієнтації та побудови кар’єри«Обери професію своєї мрії».
Мета Проєкту– сприяння учням старших класів закладів загальної середньої освіти свідомо обрати професію своєї мрії, стати успішним у житті та реалізувати себе в Україні.
У проєкті мають можливість взяти участь учні 7-11 класів, педагогічні працівники, практичні психологи закладів загальної середньої освіти.
Як користуватися порталом Всеукраїнського проєкту з профорієнтації та побудови кар’єри «Обери професію своєї мрії»:
зайдіть на портал Всеукраїнського проєкту з профорієнтації та побудови кар’єри «Обери професію своєї мрії»www.hryoutest.in.uaта пройдіть просту та швидку реєстрацію;
пройдіть профорієнтаційне тестування: кнопка «Розпочати тестування»;
отримайте результат тестування, який буде відправлений на електронну пошту, вказану при реєстрації;
замовте онлайн консультацію у кар’єрного консультанта. Отримайте результат консультування;
продивіться та пройдіть цікаві та корисні відеоролики тамультимедійні онлайнкурси у форматі SCORM щодо можливостейпрацевлаштування, особливостей психологічних типів підлітків тощо;
продивіться онлайн екскурсії, щоб побачити на власні очі, які умови наразі вже створені в українських підприємствах та організаціях;
ознайомтесь з найзатребуванішими професіями на ринку праці в Україні: умови праці, зарплати, вакансії, перспективи, цікаві факти, якими навичками треба володіти тощо.
Усі вищезазначені послуги –безкоштовні та розташовані на єдиному онлайн ресурсі www.hryoutest.in.ua.
Вибір професії – це складний і відповідальний крок у житті кожного, тому його потрібно робити свідомо й обдумано. Досягнути своєї мети допоможе детальний алгоритм цього вибору, який передбачає наступні кроки:
Крок 1
Подумай, що тебе цікавить у житті, до чого ти прагнеш, чим тобі подобається займатися, що б ти хотів робити, які професії тобі подобаються, які умови праці тебе приваблюють, що ти хотів би отримувати від своєї майбутньої професії? Давши відповідь на ці питання, ти зробиш перший крок до правильного, свідомого вибору професії.
Крок 2
Якщо ти не можеш визначити професії, які тобі подобаються, тоді уважно вивчи класифікацію професій за предметом, метою, знаряддями і умовами праці.
Крок 3
Визнач свій професійний тип та відповідне професійне середовище, яке тобі підходить найкраще, та узгодь його з професіями, які ти визначив для себе в попередньому кроці.
Крок 4
Вивчи свої професійні інтереси і нахили, мотиви вибору професії, скориставшись методиками Карта інтересів, ДДО, ПДО, Мотиви вибору професії і співстав їх з професіями, які тобою були визначені в попередніх кроках. Якщо там були професії, які не співпали з твоїми інтересами і нахилами, то викресли їх зі свого списку, залишивши тільки ті, які потрібно поглиблено вивчити.
Крок 5
Вивчи детально описи відібраних професій; поговори, якщо є можливість, з представниками цих професій та з’ясуй, в чому зміст їхньої праці, чим вони їм подобаються. Познайомся з характером і умовами їх праці, поцікався, де вони отримували цю професію і які реальні можливості працевлаштування за ними. Спробуй, випробувати себе в цих професіях, хоча би в змодельованих професійних ситуаціях.
Крок 6
Склади перелік вимог, які висувають визначені тобою професії до людини, до її психофізіологічних і фізичних якостей та запиши. Визнач, наскільки всі записані тобою вимоги важливі – можливо, є менш важливі вимоги, які, за великим рахунком, можна і не враховувати.
Крок 7
Вивчи самого себе якомога глибше, тобто визнач свої задатки, здібності, темперамент, риси характеру, вольові якості, трудові навички (за результатами вивчення шкільних предметів та занять у гуртках, секціях тощо); визнач свій фізичний розвиток і стан здоров’я.
Крок 8
Дізнайся в центрах зайнятості про професії та спеціальності, які потрібні на ринку праці сьогодні та реальне працевлаштування за спеціальностями, які ти визначив для себе, та визнач бажаний рівень професійної підготовки за ними.
Крок 9
Оціни свою відповідність вимогам кожної з професій, які ти визначив і проаналізував: чи розвинені в тебе професійні якості, чи відповідають твої здібності, психологічні особливості, стан здоров’я вимогам професій, які ти хотів би обрати. Визнач, яка професія із всього списку найбільше тобі підходить за всіма пунктами вимог.
Крок 10
Визнач, які труднощі, перешкоди, помилки можуть виникнути при досягненні твоєї професії.
Крок 11
Визнач основні практичні кроки до успіху: у якому навчальному закладі ти можеш отримати професійну освіту, як розвивати у собі професійно важливі якості, як можна отримати практичний досвід роботи за “своєю” спеціальністю (займатись у відповідних гуртках, секціях, МАН тощо), як підвищити свою професійну майстерність та конкурентоспроможність на ринку праці.
Крок 12
Перед тим, як прийняти остаточне рішення, не забудь порадитися також із батьками, рідними, друзями, вчителями, психологом, профконсультантом та іншими дорослими, які добре знають тебе.
8 основних помилок при виборі професії
Чого робити не варто…
1. Обирати професію, не маючи про неї достовірної інформації.
Більшість молодих людей, які розмірковують про подальші освітні плани або про працевлаштування, взагалі дуже мало поінформовані про те, які бувають професії, й чим займаються їхні представники. У результаті молоді люди опиняються в ситуації вибору кота в мішку.
Аналізуючи, чи підходить тобі та або інша професія потрібно, в першу чергу, знайти інформацію про те, як, власне, складається типовий робочий день її представників, скільки часу та на яку конкретно діяльність вони витрачають. Сутність не в назві професії, а в тому, що саме й у яких умовах потрібно буде робити.
Важливо замислитися й над такими питаннями. Які вимоги професія пред’являє до здібностей людини й які протипоказання має, який рівень підготовки необхідний для оволодіння нею, де її можна здобути, чи дає вона перспективи кар’єрного росту та з чим саме вони пов’язані, чи затребувана професія на ринку праці.
2. Орієнтуватися тільки на такі ознаки, як престижність і/або прибутковість.
Розповсюджена омана полягає в тому, щоб розглядати престижну професію саму по собі в якості джерела доходу – ніби гроші дістаються просто за те, що людина нею володіє. Тут потрібно розуміти наступне.
По-перше, оплачується не професія, а посада, тобто виконання конкретних функцій у тій або іншій організації. Звичайно, потенційний рівень прибутковості в різних сферах діяльності різниться, але справа тут, насамперед, не в професії як такій, а в місці роботи людини, її статусі, рівні майстерності, балансі попиту та пропозиції на ринку праці.
По-друге, ті професії, що сприймаються як престижні, насправді далеко не обов’язково найприбутковіші. Адже бажаючих займатися ними звичайно виявляється набагато більше, ніж реально потрібно. Так, наприклад, середній рівень доходів кваліфікованих робітників в останні роки є вищим, ніж у економістів або юристів, однак порівняйте конкурси на навчання за цими спеціальностями…
Крім того, саме поняття «престижність» досить відносне: воно залежить від кола спілкування (в очах різних людей престижними виглядають зовсім різні види праці) і досить швидко змінюється.
3. Ставити знак рівності між професією та навчальним предметом.
Розповсюджена омана школярів, а часом і студентів, полягає в тому, щоб фактично поставити знак рівності між навчальним предметом і якоюсь сферою професійної діяльності, міркуючи за принципом: «подобається література, то буду літератором». Але що це за професія така, дозвольте запитати? Автор художньої літератури, чи що? Звичайно, в цілому можливий і такий варіант, але куди частіше мова йде про безліч інших видів професійної діяльності. Можна бути редактором, коректором, викладачем мови та літератури, перекладачем, науковим співробітником в галузі філології й т. д. Все це різні професії, і діяльність їхніх представників не дуже схожа на ту, яку виконують школярі на уроках літератури.
Це міркування стосується й інших навчальних предметів. Вони є не професіями, а певними сферами знань, основи яких потрібно опанувати, у тому числі й для професійного становлення.
4. Переносити ставлення до людини, представника певної професії, на професію як таку.
Якщо нам подобається або не подобається конкретна людина, це ні в якій мірі не є характеристикою її спеціальності й не свідчить про те, що й нам варто нею займатися. «Гарна людина» – це не професія. Звичайно, на неї хочеться бути схожим, але стосується це особистісних якостей і загального ставлення до праці, а не підмінює здатності до конкретного виду діяльності.
А якщо, навпаки, нам зустрівся хтось неприємний, відразливий? Часом це може відвернути й від його професії: «Не хочу бути на нього схожим». Але, погодьтеся, за тих самих обставин можливий і протилежний висновок: «Стану гарним представником цієї професії, а не таким, як він»!
Тож висновок про те, як на кого реагувати, а також відповідальність за професійний вибір однаково залишаються за вами.
5. Вибирати професію «за компанію».
По суті, за цією позицією стоїть відхід від особистої відповідальності за ухвалення рішення. Але іноді, до речі, такий вибір може виявитися успішним – адже в компанії найчастіше збираються люди, здатності й інтереси яких у значній мірі збігаються. Однак це саме елемент везіння-невдачі, а не наслідок усвідомленого й осмисленого рішення.
6. Підмінювати вибір професії вибором рівня освіти або місця її здобуття.
Більш виправданою є позиція, коли людина спочатку вирішує, чим би вона хотіла займатися, а потім розглядає можливі варіанти одержання конкретної професії, а не виходить з бажання вчитися в певному місці або просто одержати вищу освіту як таку, не важливо за якою спеціальністю.
Якщо абітурієнт, бажаючи опанувати певною професією, не зміг вступити на навчання саме туди, куди хотів споконвічно, логічніше зберегти вірність професії та пошукати інші варіанти її отримання. Наприклад, піти отримувати не вищу, а середню фахову освіту, маючи на увазі, що в перспективі буде можливість продовжити навчання й у виші. Це краще, ніж вступати на свідомо нецікаву для себе спеціальність, нехай навіть і в престижному університеті.
7. Ігнорувати власні здатності й інтереси.
Робити своєю професією доцільно те, що подобається й що добре виходить. Звичайно, це звучить банально, однак дуже часто на це не звертають уваги.
Іноді люди вважають це взагалі неважливим (буду робити що завгодно, аби тільки добре платили). Але людина не зможе досягти високих результатів у тій роботі, яка не відповідає її індивідуальним особливостям або просто неприємна. Крім того, навряд чи така людина буде відчувати себе щасливою, розуміючи, що вона «викидає з життя» величезну кількість часу й сил в обмін на гроші.
Ще одна причина такої помилки – незнання власних здібностей та інтересів. Неможливо сказати, чи сподобається робота та чи буде вона добре виходити, не спробувавши себе в чомусь подібному. Звичайно, далеко не всі роботи вдасться спробувати на особистому досвіді, попередньо не одержавши відповідну освіту. Але в таких випадках можна судити про схильність до них за непрямими ознаками: інтерес до конкретної сфери, бажання активно одержувати інформацію про діяльність таких фахівців, легкість осмислювання та запам’ятовування цих відомостей.
8. Прислухатися до думки людей, не компетентних у питаннях вибору професії.
Так вже сталося, що давати поради, у тому числі й щодо питання «ким бути», дуже люблять багато наших співвітчизників. Проте обґрунтовано порекомендувати щось у такій серйозній сфері, як професійне самовизначення, можна тільки за умови збігу декількох моментів.
А саме: знання специфіки тих професій, про які йде мова, а також ситуації на ринку праці; знання індивідуально-психологічних особливостей того, хто робить вибір; розуміння суті психологічних проблем, які виникають на різних етапах професійного самовизначення.
Зрозуміло, що обґрунтовано міркувати про це може або спеціально підготовлений професіонал (психолог, працівник служби зайнятості), або той, хто дуже добре знає вас і знає з власного досвіду про певну групу професій.
ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ
Сучасна профорієнтація — це не тільки “про професії та ринок праці”. Сьогодні діти прагнуть самостійно та свідомо робити вибір та розуміти його наслідки. Школа покликана створити цілісні умови для повної реалізації цього прагнення. Сучасна професійна орієнтація, як наскрізний процес, може цьому сприяти через опанування учнями життєво необхідних навичок.
Поради батькам щодо свідомого обрання професії дітьми
1. Спостерігайте за інтересами, здібностями, темпераментом, особливостями пам’яті, уяви дитини. Прислухайтесь до її відчуттів, бажань.
2. Створіть у дитини якнайширше уявлення про світ професій
3. З метою виявлення професійних інтересів, схильностей та здібностей дитини, скористайтесь послугами профдіагностичного тестування
4. Проаналізувавши інформацію, допоможіть дитині визначитись з професійним напрямком або кількома професіями, які подобаються
5. Допоможіть дитині відшукати якнайбільше інформації про ці напрямки, професії – поспілкуйтесь з людьми, які працюють в цих сферах. Визначте, який функціонал потрібно виконувати; якими знаннями, уміннями, навичками та професійно важливими якостями потрібно володіти для зайняття цими видами діяльності.
6. Запропонуйте дитині сформувати план професійного становлення, де вона зазначить «переваги» та «складнощі» здійснення такого виду діяльності і порівняє отриману інформацію з власними очікуваннями.
7. Допоможіть дитині сформувати і розвинути навички, які знадобляться у будь-якій професії та будуть корисними завжди, незалежно від того, як швидко вимоги професій змінюватимуться під впливом розвитку технологій.
Методика визначення типу особистості д. Голланда
Дана методика призначена для визначення типу особистості.
Опис методики:Методика визначає ступінь зв’язку типу особистості зi сферою професійної дiяльностi, до якої у неї є нахили. Адже люди у бiльшостiвипадкiв прагнуть знайти середовище i професiю, якi дозволили б їм найкраще розкрити свої здiбностi, виразити свої iнтереси, цiнностi, орієнтації. Виходячи з цього, Д. Голланд виділяє шiстьтипiвособистостi: реалiстичний, iнтелектуальний, соцiальний, конвенцiональний, дiловий, артистичний. Вiдповiдно до зазначених типiв особистості видiлено i шiстьтипiвпрофесiйного середовища з аналогiчними назвами. Не вдаючись до розгляду причин i спонукальних сил формування кожного окремого типу особистостi, Д. Голланд описує цi типи за схемою: освітні й професiйнiцiлi, кращiпрофесiйнiролi, здiбностi, спецiальнi обдарування, оригiнальнi досягнення, особистісний розвиток, життєвий шлях. Наведемо опис типів особистостізаД. Голландом.
Інструкція методики:Необхідно з кожної пари 84 професій вибрати тільки одну, яка Вас найбільше приваблює(а чи б). Вибір необхідно зробити з кожної пари. На вибір рішення витрачайте не більше 15 сек.
На виконання завдання Вам дається 10-20 хвилин.
| А | Б |
| 1. Інженер-технолог | конструктор |
| 2. в’язальник | санітарний лікар |
| 3. кулінар | користувач ЕОМ |
| 4. фотограф | директор магазину |
| 5. кресляр | дизайнер |
| 6. філософ | психіатр |
| 7. вчений-хімік | бухгалтер |
| 8. редактор журналу | комівояжер |
| 9. лінгвіст | перекладач худ. літ. |
| 10. педіатр | статист |
| 11. завуч з виховної роботи | спеціаліст з маркетингу |
| 12. спортивний лікар | фейлетоніст |
| 13. нотаріус | постачальник |
| 14. бухгалтер на комп’ютері | артист естради |
| 15. політичний діяч | письменник |
| 16. садівник | метеоролог |
| 17. водій автобуса | медсестра |
| 18. інженер-електрик | секретар – друкарка |
| 19. маляр | художник по металу |
| 20. біолог | головний лікар |
| 21. телеоператор | режисер |
| 22. гідролог | податковий інспектор |
| 23. зоолог | головний зоотехнік |
| 24. математик | архітектор |
| 25. соціальний працівник | обліковець |
| 26. вчитель | заввідділом держустанови |
| 27. вихователь | композитор |
| 28. коректор | модельєр |
| 29. економіст | рекламний агент |
| 30. завідувач господарством | диригент |
| 31. радіоінженер | працівник науки |
| 32. наладчик | монтажник |
| 33. агроном | керівник агрофірми |
| 34. закрійник | мистецтвознавець |
| 35. археолог | експерт з товарів |
| 36. працівник музею | адвокат |
| 37. вчений | актор |
| 38. логопед | стенографіст |
| 39. лікар | дипломат |
| 40. головний бухгалтер | директор |
| 41. поет | психолог |
| 42. працівник архіву | менеджер |
Обробка результатів:підрахуйте бали за кожним типом особистості.
Максимум балів за всіма типами має складати 14.
Реалістичний 1а 2а 3а 4а 5а 16а 17а 18а
19а 21а 31а 32а 33а 34а
Інтелектуальний 1б 6а 7а 8а 9а 16б 20а 22а
23а 24а 31б 35а 36а 37а
Соціальний 2б 6б 10а 11а 12а 17б 20б
25а 26а 27а 36б 38а 39а 41б
Конвенціональний 3б 7б 10б 13а 14а 18б 22б 25б
29а 28а 32б 38б 40а 42а
Діловий 4б 8б 11б 13б 15а 23б 26б 29б
30а 33б 35б 39б 40б 42б
Артистичний 5б 9б 12б 14б 15б 19б 21б 24б
27б 28б 30б 34б 37б 41а
Інтерпретація результатів:
Реалiстичний тип– переважно чоловiчий, несоцiальний, емоцiйностабiльний, орієнтований на сьогодення. Його представники займаються конкретними об’єктами та їх практичним використанням. Вiддають перевагу професiям, якi вимагають моторних навичок, спритностi, конкретності: механік, електрик, iнженер, агроном, садівник, токар, водiй, будiвельник тощо. Характерними є переважно невербальнiiнтелектуальнiздiбностi. Психомоторнi навички переважають над математичними та мовними здiбностями.
Інтелектуальний тип– орієнтований на розумову працю, несоцiальний, аналiтичний, рацiональний, незалежний, оригінальний, Переважають теоретичнi, частково практичнiздiбностi. Роздумам про проблему надає бiльшу перевагу у порiвняннi з заняттями по реалiзацiїпов’язаних з нею рiшень. Подобається вирiшувати завдання за допомогою абстрактного мислення. Iнтелектуал, надає перевагу науковим професiям: ботанiк, астроном, фiзик, математик тощо. Володіє високорозвиненими як гуманiтарними, так i математичними здiбностями.
Соцiальний тип– ставить таку мету i завдання, якi дозволяють йому встановлювати тiсний контакт із навколишнім середовищем. Має комунiкативнiвмiння й потребує соцiальнихконтаків. Рисами його характеру є комунiкабельнiсть (здатнiсть до спiлкування), бажання повчати й виховувати, гуманнiсть, жiночнiсть. Перевагу надає навчанню й лiкуванню, в основному – це лiкарi, вчителi, психологи. Намагаеться триматися осторонь вiдiнтелектуальних проблем. Активний, залежний, йому притаманна пристосованiсть. Проблеми вирішує, спираючись в основному на емоції, почуття та вмiнняспiлкуватися, має хорошi гуманітарні, але вiдноснослабкiматематичнiздiбностi.
Конвенцiональний тип– надає перевагу структурованiйдiяльностi. 3 оточуючого середовища обирає мету, завдання й цiнностi, якi формуються iз звичаїв i обумовленi станом суспiльства. У вiдповiдностi до цього його пiдхiд до проблем має стереотипний, практичний i конкретний характер. Спонтаннiсть i оригiнльнiсть йому не притаманнi. Певним чином йому притаманні ригiднiсть, консервативність i залежнiсть. Надає перевагу професiям, якiпов’язанi з канцелярією та розрахунками: машинопис, бухгалтерія, економіка. Він уміє добре спiлкуватися i має хорошi моторні навички. Водночас це слабкий органiзатор i керiвник. Його рiшення залежить вiд людей, якi його оточують.
Дiловий тип– обирає мету i завдання, які дозволяють йому виявити енергiю, оптимiзм, iмпульсивнiсть, потяг до пригод. Надає перевагу «чоловічим», керiвним ролям, у яких він може задовольнити свої потреби у домiнантностi й визнаннi. Це – керiвник, директор, репортер, дипломат, журналiст. Не подобаються заняття, пов’язанi з ручною працею, а також ті, що вимагають посидючостi, великої концентрації уваги й iнтелектуальних зусиль. Надає перевагу вербальним завданням, якiпов’язанi з керiвним статусом i владою. Агресивний, дiловий. Його загальнi та iнтелектуальнiздiбностiпосереднi, до певної мiри вищими є вербальнiздiбностi.
Артистичний тип– ухиляється від чітко структурованих проблем та видiвдiяльностi, якiпов’язанi з великою фiзичною силою. У спiлкуваннi з оточуючими спирається на свої безпосереднiвiдчуття, емоцii, iнтуiцiю та увагу. Йому притаманна гнучкiсть, незалежнiстьрiшень. Це асоцiальний, оригiнальний тип з рисами жiночностi. Надає перевагу заняттям творчого характеру: музицi, лiтературi, живопису, фотографіям тощо.
Алгоритм вибору професії
Кожна людина хоча б раз у житті обирала собі професію. Для прийняття правильного рішення при виборі професії необхідно враховувати ряд факторів — власні побажання, психологічні особливості та можливості, не слід забувати й про потреби ринку праці. Для цього існує так звана “формула вибору професії”, яка в загальному вигляді показує первинний алгоритм прийняття оптимального рішення в поєднанні наступних компонентів: “хочу” — “можу” — “треба”. Розкриємо суть цих компонентів.
”Хочу” — намагання особистості, тобто інтереси, нахили, мотиви, плани, професійні наміри. Це те заняття, яке ти робиш з інтересом, з бажанням, за власною ініціативою (як у школі, так і в позаурочний час). Якщо вибрана справа подобається, то ти охоче будеш працювати, підвищувати свою кваліфікацію, користуватися авторитетом і, в результаті, більше зароблятимеш.
”Можу” — можливості особистості, тобто стан здоров’я, наявний досвід (знання, вміння, навички), психофізіологічні якості, здібності до різних видів діяльності. Наприклад, в якихось справах ти більш успішний, довго можеш займатися цією справою, не втомлюючись, а в інших, навпаки, швидко починаєш нервувати, сердитись, у тебе нічого не виходить.
“Треба” — потреби суспільства, тобто твої уявлення про обов’язок, моральні установки, ціннісні орієнтації, знання світу професій і перспективні спеціальності, які користуються попитом на ринку праці, вірогідність працевлаштування за обраною професією. Слід врахувати, що отримання статусу безробітного — невиграшний початок трудової кар’єри. Тому, вибираючи професію, потрібно узгодити свій вибір з потребами суспільства в кадрах, кон’юнктурою ринку праці.
Але кінцевий оптимальний вибір професії можна зробити тільки тоді, коли ти проаналізуєш всі компоненти формули вибору професії, співставиш їх між собою та з вимогами професії до людини, і вони співпадуть між собою хоча б частково.
Тож вибір професії — це складний і відповідальний крок у житті кожного, тому його потрібно робити свідомо й обдумано.